Після того, як ми нанесли основні кольори, пофарбували усі деталі мініатюри, виправили усі (як нам здається) помарки, ми можемо просто нанести на мініатюру лак (або не наносити) і виставити її на стіл. Мініатюра може навіть виглядати непогано, якщо ми все зробили досить вправно, підібрали гарні кольори і розвели фарби в достатній мірі. Проте, в будь-якому випадку буде видно, що чогось не вистачає. Мініатюра буде "пласкою" і невиразною. Тож, щоб додати їй об'єму, ми можемо спробувати скористатися додатковими техніками, про одну з яких - шейдінг, або затінення, і поговоримо зараз.
З чого складаються фарби? Якщо геть грубо, то з пігмента і розчинника. Чим більше пігмента - тим густіша фарба (як лінійка Dry Paints від Citadel), і, відповідно, навпаки. Проливки - це тип фарб, в яких розчинника більше в рази, через що вони набагато більш рідкі, ніж звичайні фарби. Це дозволяє їм стікати з випуклих поверхонь, і збиратися в заглибинах, створюючи штучні тіні і виділяючи потрібні нам деталі.
Отже, ми купили одну чи пару баночок, але як їх використовувати? Тут існує кілька способів: тотальне проливання і проливання заглибин.
Якщо наша мініатюрка дуже рельєфна (шерсть вовка чи складки одягу) - є сенс використати перший варіант. Ми переносимо трохи на палітру і добре промочуємо пензлик в фарбі (шейди не треба додатково розводити, вони і так рідкі). Після чого покриваємо нею мініатюру з ніг до голови, не пропускаючи ні однієї впадини. Фарба сама розтечеться по заглибинам, а нам залишиться тільки зібрати чи розподілити лишки, щоб не залишилось "калюж". Даємо мініатюрці висохнути, і все, етап завершено, йдемо далі. Якщо ж на мініатюрі рельєфу мало (броня космодесантника, лати лицаря) - є сенс пролити її частково, щоб не утворювати на ній некрасивих плям, які згодом доведеться виправляти ще одним шаром базового кольору. В такому випадку наші дії повторюються майже повністю, з єдиною відмінністю - ми не покриваємо всю мініатюрку, а наносимо фарбу лише в заглибини (щілини між латами, візерунок на щиті, очні впадини, носогубний трикутник, тощо).
Звісно, ніщо не заважає нам і космодесантника пролити повністю - головне розподіляти фарбу правильно, не допускаючи висихання великих калюж, особливо на плоских поверхнях.
Взагалі, треба приловчитися, щоб зрозуміти, скільки саме шейдів використовувати. Прольємо мало - і фарба не зможе затекти в заглибини, засохнувши на поверхні і утворивши некрасиву, розмазану пензлем пляму. Прольємо багато, і калюжі, що зберуться в одному місці, зроблять це ж саме, з єдиною відмінністю, що пляма буде суцільна, без мазні. З проливками, як і з усім в нашому хобі, все приходить з досвідом. Тому, чим раніше почнете пробувати - тим раніше навчитеся робити це правильно.
А ще дуже корисним і ні разу не лишнім буде перегляд гайдів на тему, наприклад, ось:
Але на ютубі можна знайти і купу інших. Навіть не розуміючи англійської, можна багато почерпнути, просто для наглядності дивлячись, як саме автор наносить фарбу.
Майте на увазі - якщо ми маємо проливки різних кольорів чи тонів, то і використовати кожну треба для її ділянки: Flesh wash для шкіри людської, Green tone для зеленошкірих, Dark tone для металу, і тому подібне. Я вказуваю назви від Army Painter, але у Citadel, Vallejo та інших виробників є їх аналоги.
Ну і наостанок, підсумовуючи, хочу прояснити, що використання проливок - абсолютно необов'язкова річ для хорошого і якісного пофарбування. Більш того, найкращі роботи, що я бачив, були виконані без них взагалі. Але їх автори - люди, що займаються цим хобі роками, і проводять над кожною мініатюркою по 10-20-30-100 годин (коротше кажучи, фарбують художньо). Якщо ж ми готуємо міні для гри (ДнД, Вархамера чи інших варгеймів та НРІ), маємо цілу армію, і хочемо закінчити її раніше, ніж вийдемо на пенсію - не варто нехтувати проливками. Це дуже корисний і гарний інструмент для початківців і навіть тих, хто фарбує довго, але не має багато часу для хобі.
Матеріал з каналу - https://t.me/lock_stock_2unpaintedminis